Основні відмінності між процесорами Intel та AMD

Intel:

• Продуктивність в обчислювальних завданнях;
• Енергоефективність;
• Висока ціна;
• Високі тактові частоти;
• Орієнтування на мобільність = оптимізація процесорів для ноутбуків\нетбуків\планшетів.

AMD:

• В середньому дешевші за конкурентів;
• Потужна вбудована графічна система;
• Підвищене споживання енергії;
• Стабільніший потенціал розгону процесорів;
• Оптимізація для багатопотокових завдань.

Технічні особливості:

Розглянемо детальніше технічні особливості процесорів кожного з виробників.

Критерії порівняння:

1. Серія – це збірка процесорів з ідентичною архітектурою та відносно близькою продуктивністю. Чим більша серія – тим відповідно продуктивніший процесор. Наприклад, актуальні серії такі:
   
   • Intel Core i3 і AMD Ryzen 3 – рішення для комп’ютерів базового рівня;
   • Intel Core i5 і AMD Ryzen 5 – продуктивніші процесори середньої ланки;
   • Intel Core i7 і AMD Ryzen 7 – потужні ігрові\робочі станції побудовані на основі цих чіпів;
   • Intel Core i9 і AMD Ryzen 9 – безкомпромісні рішення для обробки будь-якого завдання:
   • Intel Xeon і AMD EPYC – серверні процесори;
   • AMD Ryzen Threadripper – розрахований на потужні робочі станції в силу специфікацій, не має прямого аналогу в Intel

Слід також згадати застарілі процесори обох виробників, на основі котрих можуть бути побудовані бюджетні комп’ютери, але внаслідок застарілості використовувати їх не рекомендується:

• Intel Celeron;
• Intel Pentium;
• AMD A4,A6,A8,A10;
• AMD Athlon;
• AMD FX.

2. Покоління – різновиди технічного компонування процесорів, спільні для усіх серій. Наприклад, найпоширеніші покоління процесорів:
   
   • Intel – 7-11 покоління;
   • AMD – 1-4 покоління.

Оскільки Intel покоління старші за конкурентів, порівнювати варто саме найпоширеніші, прямої кореляції між поколіннями двох виробників немає.

Маркування покоління вкладається власне в назву самого процесору. Так, наприклад, Intel Core i9 11900 належить до 11 покоління, а останні цифри свідчать про потужність процесора,чим більші цифри – тим новіший та потужніший чіп.

3. Маркування – індекс у назві процесора, що позначає його особливості, тип або ж відносне призначення. Має вигляд букви наприкінці цифрового ряду.

Основні маркування обох виробників:
А).Intel:

• K – можливість розгону процесора;
• F – вбудована графічна система відсутня;
• T – низьке енергоспоживання;
• M – мобільне рішення;
• MX – екстремально мобільне рішення;
• H – високопродуктивний мобільний чіп;
• Q – на основі чотирьох ядер.

Б).AMD:

• X – високопродуктивне рішення з підтримкою автоматичного розгону ( функція XFR);
• G – з вбудованою графічною системою;
• GE – вбудована графічна система та знижене споживання енергії;
• E – багатоядерний чіп ( від 6 ядер ), що має знижене енергоспоживання та тепловиділення;
• T – енергоспоживання знижене;
• M – мобільний процесор зі зниженими енергоспоживанням та тепловиділенням;
• H – високопродуктивний мобільний чіп;
• HS – високопродуктивний мобільний чіп зі зниженими енергоспоживанням та тепловиділенням;
• U – процесор призначений для переносних пк.

4)    Роз’єм (сокет) – це місце на материнській платі, в яке власне встановлюється процесор. Важливо, щоб назва сокету на процесорі та материнській платі співпадали.
Актуальні сокети станом на сьогодні:
-    LGA 1151(Intel), AM4(AMD) – бюджетні варіанти для простих офісних систем;
-    LGA 1151\1151v2 (Intel), AM4 (AMD) – для розвиненіших збірок;
-    LGA 1700 (Intel), AM4 (AMD) – оптимальний вибір для потужних ігрових\робочих станцій;
-    LGA 2066 (Intel), TR4\sTRX4 (AMD) – ультимативні рішення для професійних ПК.
Застарілі сокети (Intel): LGA 1150, LGA 2011, LGA 1156, LGA 1155, LGA 775
Застарілі сокети (AMD): FM1, FM2, FM2+, AM1, AM2, AM3, AM3+

5)    Кількість ядер важлива технічна характеристика процесору, оскільки пов’язана з продуктивністю системи та кількістю одночасно виконуваних завдань. З точки зору кількості випливає таке розмежування:
-    2 ядра – офісна робота;
-    4 ядра – офісна робота та прості ігри, найпростіша обробка відео;
-    6 ядер – вимогливі ігрові продукти;
-    8-10 ядер – інженерні розрахунки, моделювання у 3Д, професійний монтаж відео;
-    12-16 ядер – вузькоспеціалізовані завдання та виробничі розрахунки;
-    16 – 128 ядер – серверне обладнання.
Враховувати кількість ядер необхідно задля більш важких завдань, оскільки для офісної роботи двох ядер достатньо. Актуальні процесори починаючи з 4 ядер:
-    Intel Core i3 та AMD Ryzen 3 – {4 ядра};
-    Intel Core i5 та AMD Ryzen 5 – {4-6 ядер};
-    Intel Core i7 та AMD Ryzen {7 – 8 ядер};
-    Intel Core i9 {8-20 ядер}, AMD Ryzen 9 {12-16 ядер}, AMD Ryzen Threadripper {18-32 ядер}.

6)    Кеш процесора – пам’ять, розташована безпосередньо на процесорі, яка використовується при вирішенні задач для зберігання найтермінованішої інформації. Є три основні рівні кеш-пам’яті, четвертий застосовується лише в серверних машинах і розташований не в процесорі,а на материнській платі поруч з чіпом. Особливості рівнів:
-    L1 – пам’ять що розташована безпосередньо в ядрі і працює лише з ним. Зазвичай має розмір 32 кб;
-    L2 – розташована біля ядра,зазвичай на кожні два ядра окрема пам’ять другого рівня, до 256 кб;
-    L3 – спільна для усіх ядер, об’єм – до 32 мб.
Кеш розташований ближче до процесору ніж оперативна пам’ять, а відповідно частіше використовується і дозволяє швидше працювати. Кращим вважається більший розмір кешу.

7)    Максимальна температура ядра – один з параметрів, необхідний для визначення загальної енергоефективності процесора;

8)    TDP – параметр, що показує енергоспоживання, також необхідний для визначення загальної енергоефективності
Вказані критерії достатні для орієнтування в сегменті процесорів для ноутбуків. 

Екран – важлива складова частина будь-якого ноутбуку, оскільки саме він відображає інформацію та контент користувача. Від чіткості та розбірливості зображення залежить комфорт та результат роботи з ноутбуком. Слід зауважити, що екрани (дисплеї) ноутбуків відрізняються між собою кількома параметрами, а саме:
1)    Формат та роздільна здатність:
Роздільна здатність – це кількість пікселів, що може відображати екран. Найпоширеніші типи роздільної здатності – XGA (1024x768), WXGA (1280x800) і SXGA (1400x1050). Формати екрану бувають такі – 16:9 (найпоширеніший у сучасності), 4:3 (використовується в старих типах ноутбуків) та 16:10.
2)    Розмір діагоналі – найзрозуміліший параметр для пересічного покупця. В більшості випадків люди обирають собі ноутбуки саме за цим критерієм. Основні розповсюджені діагоналі :
-    7-10.2 дюйми – нетбуки;
-    11 – 13.3 дюйми – субноутбуки;
-    14-16 дюймів – масова категорія ноутбуків;
-    17 дюймів і вище – ноутбуки як заміна стаціонарного ПК ( Lapdesk).
3)    Матриця – рідкокристалічний дисплей. На ньому виводиться та відображається зображення. Окрім типів матриць,їх покриття також має значення. Існують такі типи покриття матриць:
-    Глянсова – найпопулярніший вид за рахунок насиченості кольорів та яскравості гами, використовується дизайнерами та геймерами, мінус – сильний негативний вплив на зір;
-    Матова – вид матриці з звичайною якістю відображення. Дешевший, з меншою яскравістю та насиченістю, але також з меншим навантаженням на зір. Ідеальний для постійної роботи з ноутбуком.
Найрозповсюдженішими типами матриць є:
-    TN-матриці – найдешевший та найрозповсюдженіший тип матриць,головна перевага – мінімальний час відгуку, а отже цінність такого типу матриць саме в іграх та ігрових сценаріях. Недоліки – невисокі кути обзору, не найкраща передача кольорів та контрастність;
-    IPS-матриці – характеризуються широким кольоровим охопленням, високою яскравістю та контрастністю, широкими кутами огляду, що стає в нагоді при роботі в графічних редакторах або інших мультимедія-задачах, що вимагають якомога точнішу передачу кольорів. Мінуси – висока вартість, високе енергоспоживання та досить великий час відгуку, що в результаті в іграх спричинятиме появу шлейфів на екрані;
-    VA-матриці – збалансоване поєднання характеристик TN і IPS матриць. VA дещо кращі за TN, а в деяких речах все ж не дотягують до IPS. В сучасності не так розповсюджені, оскільки зараз екрани проектуються для виконання вузькоспеціалізованих завдань, і відповідно підбираються найпридатніші для таких задач матриці, не “середнячки”;
-    OLED-матриці – наймолодші типи екранів, при цьому власне технологія виготовлення відома давно, першими використовувати почали інженери Samsung у великих панелях та смартфонах середньо-високого класу. Основні переваги – майже 70% менше виділення шкідливого синього світла, максимальне кольорове охоплення, дуже висока прийнятна для ока яскравість , наймінімальніший час відгуку та передача “справжнього” чорного кольору, на додачу невисоке енергоспоживання подібного екрану. Недоліки – висока вартість, поступове вигоряння дисплею та занадто насичені кольори, що створює враження “мультяшності”.
4)    Кількість ніт (яскравість) – важлива характеристика, оскільки глянсові екрани окрім насиченості кольорів, мають неприємний ефект віддзеркалення, що частково може скомпенсувати саме яскравість. Ніт – це стандартна одиниця яскравості, що використовується в описі різних світлових джерел. Вищий показник – яскравіший екран.
В основному екрани ноутбуків мають від 200 до 300 ніт середній показник. Рейтинг вище 300 ніт є хорошим, а рейтинг понад 500 ніт надзвичайно хорошим у порівнянні. Стільки світла можуть видавати лише деякі пристрої, оснащені дорогими та вимогливими LED- екранами. Найвідоміший за яскравістю ноутбук – 13-дюймовий MacBook Pro, його параметр становить 548 ніт.
5)    Коефіцієнт контрастності – співвідношення яскравості між найяскравішим (білим) та найтемнішим (чорним) на дисплеї. Вищі співвідношення вважаються кращими, оскільки в такому випадку зображення виглядатимуть чіткіше та реалістичніше.
В технічній документації екрану зазвичай вказані два коефіцієнти:
-    Власний (статичний) коефіцієнт контрастності – найширша відстань між темними та світлими кольорами, які дисплей може проектувати при заданому налаштуванні яскравості;
-    Динамічний коефіцієнт контрастності – найширша відстань між темними та світлими кольорами, яку дисплей може проектувати протягом певного періоду.
Зазвичай відносно динамічного коефіцієнту яскравості використовуються маркетингові хитрощі, пов’язані з жахливими цифрами власне коефіцієнту, наприклад 1000000000 : 1.
6)    HDR – відносно новий термін в області екранних характеристик, але доволі швидко популяризований виробниками та рекламою. Розшифровується як High Dynamic Range – широкий динамічний діапазон, технологія забезпечує високий рівень контрасту між темними та світлими зображеннями, а також покращує кольорову глибину наекранного зображення.
В основному HDR використовується в графічному контенті на кшталт відеокліпів, фільмів або відеоігор, оскільки в стандартному інтерфейсі операційної системи наявність цієї технології візуально та при роботі непомітна. До того ж наразі лише декілька програм підтримують HDR, котрий слід вмикати в налаштуваннях, отже технологія є перспективоорієнтованою, “на зріст”.
7)    Ефект дверних екранів – формулювання, що застосовується до монітору, який має видимі проміжки між окремими пікселями. Технічний термін для цього явища – крок точки, що описує розмір окремого пікселя та відстань між такими пікселями. Чим вище крок, тим помітніші пікселі на екрані.
Розриви між пікселями помітніші зі зменшенням відстані до джерела відображення. Отже, найбільше проблем від високого кроку точки отримують мобільні пристрої або гарнітури VR. Монітори та телевізори високої чіткості зазвичай певною мірою ігнорують проблему, оскільки розташовані набагато далі від користувача.
8)    Частота оновлення екрану – характеристика, що показує, скільки разів на секунду він здатен виводити новий кадр. Частота оновлення безпосередньо впливає на плавність зображення, особливо в динамічних сценах бойовиків або в напруженому відеоігровому матчі. Низька частота негативно позначається на комфорті користувача, навіть може викликати сильний головний біль.
Параметри частоти оновлення слід обирати в залежності від сценаріїв користування, зокрема:
-    60-75 Гц – необхідний мінімум для роботи з документами, онлайн-спілкування та веб-серфінгу;
-    75-120 Гц – достатньо для шанувальника спортивних симуляторів та незмагальних офлайн-шутерів( стрілялка від першої/третьої особи);
-    120-165 Гц – обирають для багатокористувацьких онлайн-ігор формату PvP (гравець проти гравця) або PvE(гравець проти оточення);
-    165-240 Гц – для гравців, що постійно беруть участь у змаганнях в онлайн-шутерах або для відеоблогерів, що постійно влаштовують онлайн-стріми;
-    240 Гц та вище – для професійних кіберспортсменів.

Ринок ноутбуків має велику кількість різноманітних брендів-виробників, котрі, за нечисельними виключеннями, збираються в більшості на тих самих заводах та виробництвах, з технологічними складовими тих самих компаній-виробників комплектуючих, процесорів тощо. В такому випадку виникає запитання – чи є різниця, ноутбук якого бренду можна купити? Розглянемо відмінності брендів, та їх слабкі сторони, якщо такі існують:

• Asus – бренд, що асоціюється в першу чергу з надійністю. Ноутбуки від Asus в середньому працюють якісно протягом 4-6 років без будь-яких втручань з боку сервісних центрів завдяки якісним мікросхемним компонентам. Крім того, корпус виготовлений з якісного матеріалу. Примітно, що якість Asus розповсюджується не лише на продукти високого цінового сегменту,а й на бюджетні варіанти також. Функціонально моделі не поступаються конкурентам, єдиний відносний мінус – ціна вища ніж у конкурентів, зокрема й у бюджетному сегменті.
• Acer – найбільш розповсюджені бюджетні та середнього цінового діапазону. Навіть найбільш оснащені ноутбуки даного бренду коштують набагато дешевше аналогів. Однак існують і недоліки, зокрема крихкий пластиковий корпус, дещо слабка система охолодження, особливо в дешевих моделях, і проблеми з компонентами, що можуть початися після закінчення гарантійного періоду.
• Hewlett-Packard (HP) – якісні елегантні пристрої, найхарактерніша риса – потужні акумулятори, що забезпечують високу автономність під час роботи або перегляду відеоматеріалів. Високопродуктивні процесори відповідають за обробку графіки та інші обчислювальні завдання. Недоліки – нестабільна якість збірки ноутбуків, особливо в останніх бюджетних та середньоцінових моделях.
• Lenovo – характеризуються великим асортиментом моделей різних цінових категорій, якісним звуком будь-якої моделі, гарною комплектацією та наявністю цікавих нововведень та ‘фішок’, що є так само у кожній моделі. Свого часу компанія викупила IBM, відповідно, з його бізнес-лінійкою ноутбуків. Недоліки – неналежне сервісне обслуговування,  надзвичайно крихкі кришки ноутбуків бюджетного діапазону та поступове здешевіння встановлюваних комплектуючих.
• Dell – вирізняється особливим підходом до ведення бізнесу (усі пристрої продаються за передзамовленням) й високим рівнем сервісного обслуговування. Також преміальні моделі від Dell мають широку підтримку найрізноманітніших аксесуарів на кшталт док-станцій та зовнішніх систем охолодження. Власне ноутбуки характеризуються гарною якістю збірки, хорошою автономністю, широким ціновим різноманіттям, якісним звуком та зручним тачпадом. З недоліків – продукти бюджетного класу почасти мають неякісний маркий пластиковий корпус, дешеві тьмяні екрани та клавіатури, що згинаються у процесі користування.
• MSI – компанія відмовилася від випуску бюджетних та офісних моделей, зосередившись на високопродуктивних рішеннях. Отже, ноутбуки MSI оснащені за останнім словом техніки та демонструють одні з найкращих показників продуктивності на ринку. Окрім того, компанія має власні виробничі потужності, що дозволяє виробляти власні продукти незалежно та самостійно. Недоліки – проблемна система охолодження, неякісні шарнірні кріплення екрану, неякісне сервісне обслуговування ноутбуків.
• 2Е – новий гравець на ринку, українська компанія, використовує виробничі потужності китайських виробників, робить ставку на ноутбуки робочого рівня, з якісним компонентним наповненням та тривалою автономністю. Наразі бренд розвиває власні потужності, з недоліків слід зазначити дещо гучну роботу системи охолодження, не пов’язану з виконанням задач (скоріше за все, поки що недостатньо оптимізовану програмно), незбалансоване співвідношення ціни/оснащення, не найякіснішу збірку корпусу та клавіатури, поганий звук вбудованої аудіосистеми.

Оперативна пам’ять – це швидкий запам’ятовуючий пристрій, що необхідний ноутбуку не менше ніж процесор та відеокарта . Саме в ньому зберігаються необходні тимчасові файли та операції, що потрібні для першочергових обчислень. Будь-яка операція користувача, як, наприклад, завантаження системи, відкриття браузерної сторінки або запуск певної програми, підвантажує до оперативної пам’яті додаткові дані необхідні для стабільної роботи

Типи оперативної пам’яті:

• SDR SDRAM – застарілий тип, створений ще у 90-х роках, підтримує лише один потік даних, з тактовою частотою до 133 мГц;
• DDR SDRAM – сучасніший тип оперативної пам’яті, дозволяє передачу даних з обох кінців тактового імпульсу, що дає двократне присорення роботи;
• DDR2 SDRAM – розвиток ідеї попередньої ітерації, з підвищеною пропускною здатністю, що забезпечує більш продуктивність при подібних температурних та інших навантаженнях відносно DDR.

Актуальні типи:

• DDR3 SDRAM – тип оперативної пам’яті нового зразка, відрізняється від попередникі зменшеним енергоспоживанням через зменшену напругу на мікросхемах пам’яті,а також здатністю пропускання більшої кількості даних;
• DDR4 SDRAM - характеризується підвищеною надійністю експлуатації, вишою швидкістю обробки даних та ще меншим енергоспоживанням;
• DDR5 SDRAM – новий варіант оперативної пам’яті, що характеризується зменшенням енергоспоживання й збільшенням продуктивності, швидкості та кількості даних для обробки.

Важливими характеристиками оперативної пам’яті є тактова частота частота й затримка (таймінг). Тактова частота – це кількість коливань, що здійснюються шиною пам’яті за одиницю часу. Чим вища частота, тим краще для швидкодії.